СВІТОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ

26 грудня 2017 року Національний банк України вводить в обіг пам'ятну монету «50 років Світовому конгресу українців» номіналом в 5 гривень і накладом 35 тисяч штук. Роздрібна ціна монети становить 43 гривні. Про це повідомляє прес-служба Національного банку.

Монета присвячена діяльності міжнародної координаційної надбудови українських громад у діаспорі, яка протягом 50 років представляє інтереси мільйонів українців у світі.

Організація була заснована у 1967 році в Нью-Йорку під назвою Світовий конгрес вільних українців. У 1993 році назва була змінена на сучасну - Світовий конгрес українців (СКУ). Членами СКУ є крайові громадські надбудови, що представляють інтереси понад 20 мільйонів українців у діаспорі у 133 країнах світу.

НА ЧЕСТЬ ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року Національний банк України увів в обіг монету «День захисника України» номіналом п’ять гривень. Це державне свято з цього року в Україні відзначають 14 жовтня і воно є офіційним вихідним.

Монета присвячена вшануванню мужності та героїзму, нескореності й волелюбності борців за національну справу усіх поколінь та Дню захисника України. Це свято за історичною традицією відзначається 14 жовтня – у день Покрови Пресвятої Богородиці, за яким закріпилася ще й друга назва – Козацька Покрова. Воно асоціюється з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність та лицарство. Образ Божої Матері, яка тримає білу довгу покрову, став своєрідним оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення злагоди та миру.

На аверсі монети на тлі орнаменту розміщені постать Пресвятої Богородиці, під омофором якої козаки (ліворуч) та сучасні воїни-захисники (праворуч). На реверсі монети на тлі камуфляжу (використано тамподрук) стилізовано зображено тризуб – знак Княжої Держави Володимира Великого, угорі написи півколом: «За честь! За славу! За народ!».

ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СУПУТНИК

31 серпня 1995 року було запущено перший український науково-дослідницький супутник «Січ-1». Запуск було проведено за допомогою ракети-носія «Циклон-3» з російського космодрому «Плесецьк» разом з чилійським супутником зв'язку «Фасат Альфа».

Супутник «Січ-1» було розроблено у Дніпропетровську Державним підприємством «Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля». Виробником супутника виступило Державне підприємство «Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"». Вага супутника складає 1915 кг.

Це перший український космічний апарат, призначений для спостереження за поверхнею планети з орбіти в інтересах господарської діяльності та проведення наукових експериментів з дослідження іоносфери і магнітосфери. Подія стала значущою не тільки для Державного космічного агентства України, а й для космічної промисловості країни в цілому. Наступного року було випущено марку, присвячену цій події.

КОЗАК-ПЕРЕМОЖЕЦЬ

Дуже символічний пам'ятник «Козак-Переможець» можна побачити у Києві біля головного офісу СБУ на вулиці Володимирській. Його відкрили 2015 року до дня Незалежності України на честь захисників Вітчизни – учасників АТО.

 Композиція створена художниками та представниками творчої інтелігенції України, які таким чином висловили пошану всім українським воїнам, які протистоять ворогові, що прийшов на нашу землю. За задумом авторів козак-воїн верхом на коні долає двоголового дракона, який уособлює образ зла, що наступає на сході України. І козак і дракон стоять на постаменті у формі карти України.

     Пам’ятник дуже яскраво та прозоро ілюструє події, що зараз відбуваються в нашій країні. Це знак сили і мужності українського народу в боротьбі за свою незалежність. Перемога буде за нами!

SAPIENS DOMINABITUR ASTRIS

А все таки яка гарна і дотепна емблема у нашої воєнної розвідки. Мудра українська сова пронизує мечем територію Росії. На мечі – наш Державний Герб. Надпис латиною означає: «Мудрий володарюватиме над зірками». У Москві ця емблема наробила неабиякого галасу.

Але насправді все саме так, як і має бути. Згідно воєнної доктрини України, затвердженої 2015 року, путінський режим у Москві становить головну воєнну загрозу нашій державі. Доктрина наголошує, що Україна залишає за собою право «будь-якими способами боротися з ворогом». Сова, як відомо, будучи прекрасним нічним мисливцем, пожирає кажанів (символ розвідки Російської Федерації), а із цим гаслом превалює і над гаслом росіян («вище лише зірки»). 

КАША, ПИСЬМЕННИК І ГРОШІ

Відтепер в Україні є три символи, пов’язані з кулішем: козацька степова каша, видатний письменник, що вигадав український правопис, так звану «кулішівку», і … гроші. 

Національний банк України вводить в обіг нову купюру номіналом у одну тисячу гривень. Висловлювалися припущення, що на новій купюрі буде зображений лідер ОУН Степан Бандера. Джерело в НБУ також повідомляло, що було кілька варіантів оформлення банкноти, однак «імовірно, на купюрі буде зображений академік Володимир Вернадський». Та нарешті українці дізналися, хто ж насправді буде красуватися на тисячній банкноті. На ескізі купюри зображений письменник Пантелеймон Куліш.

Банкнотна фабрика вже виготовила купюру, яку планують представити незабаром, ймовірно, приурочивши до якогось свята, проінформував Нацбанк України.

МЕГА ПИСАНКА

В Україні писанка поряд з паскою є символом великодніх свят. Тож не дивно, що в нашій країні існує чимало пам’ятників писанці, найбільший з яких розташований перед Музеєм писанки в Коломиї. Проте найбільша в світі писанка знаходиться не в Україні, а в Канаді.

Та найдивовижніше те, що вона була створена … як пам'ятник канадської кінної поліції. Найбільша в світі українська писанка є прикрасою міста Вергевіль. А сталося це у 1973 році, коли уряд провінції Альберта оголосив конкурс на кращу ідею святкування столітнього ювілею Канадської кінної поліції.

У боротьбу вступило і маленьке містечко Вергевіль, запропонувавши оригінальний варіант - встановити гігантське великоднє яйце. Пояснення було дуже простим: писанка символізує мир і безпеку, яку й гарантували кінні поліцейські першим поселенцям краю. А ті в свою чергу були емігрантами з західних теренів України. Проект сподобався, його затвердили і виділили необхідні кошти.

КИЇВСЬКІ КНЯЗІВНИ НА ПРЕСТОЛАХ ЄВРОПИ

      У травні 2016 року «Укрпошта» випустила поштові марки «Київські князівни на престолах Європи», надруковані на марковому аркуші з 12 марок. Номінал становить 2,40 грн. 

На марках зображені Анна Ярославна – королева Франції; Малфрідь (Малмфред) Мстиславівна – королева Норвегії і Данії; Вишеслава (Вислава) В’ячеславівна – королева Польші; Єфимія (Євфемія) Володимирівна – королева Угорщини; Євпраксія-Адельхайра Всеволодівна – німецька імператриця; Єлизавета-(Еллінів) Ярославна – королева Норвегії і Данії; Анастасія-Агмунда Ярославна – угорська королева; Збислава Святополківна – польська княгиня, дружина краківського князя; Доброніга (Доброгніва)-Марія Володимирівна – королева Польщі; Предслава (Передслава) Святополківна – угорська герцогиня; «Євпраксія (Добродія)-Ірина Мстиславна – імператриця Візантії; Єфросинія (Фрузіна) Мстиславна – королева Угорщини.

           Ось чому Україна була і залишається невід'ємною частиною Європи.

НА ЧЕСТЬ ЄВРОМАЙДАНУ 

Українська пам’ятна монета з нейзильберу «Євромайдан» увійшла до фіналу Міжнародного конкурсу «Краща монета року» у номінації «Краще художнє рішення». Про це повідомляє Національний банк України. Підбиття підсумків відбулося під час роботи 46-го Всесвітнього ярмарку грошей (відбувся 3-6 лютого 2017 року у м. Берлін, Німеччина), на якому Національний банк України гідно продемонстрував свою нумізматичну програму. 
      Учасниками цьогорічного ярмарку стали більше 60 центральних банків та монетних дворів світу. Було представлено понад 330 експонентів, серед яких фірми – виробники обладнання, напівфабрикатів та упаковки для монет, а також ті, хто працюють у транснаціональних дилерських мережах, дилери та дистриб’ютори вторинного нумізматичного ринку. Відвідало захід понад 15 000 осіб.

ЛЕГЕНДАРНИЙ «ЩЕДРИК» СТАВ МОНЕТОЮ

Першими пам’ятними монетами, введеними в обіг у 2016 році, стали монети «Щедрик (до 100-річчя першого хорового виконання твору М. Леонтовича)».

Національний банк України 5 січня 2016 року ввів у обіг ці дві пам’ятні монети номіналом 5 гривень з нейзильберу та 20 гривень зі срібла.

Монети продовжують серію «Українська спадщина» та присвячені 100-річчю першого виконання твору видатного українського композитора, майстра хорової мініатюри, автора близько двохсот обробок народних пісень Миколи Леонтовича, хором Київського університету.

Як відомо, «Щедрик» – одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, над якою композитор працював майже все життя і яка знана не лише в Україні, а й в усьому світі під назвою «Колядка дзвонів» (Carol of the Bells).