БАТЬКО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
з історії українського прапора

 

        На жаль сьогодні дуже активно поширюється міф нібито прапор УНР, який був прийнятий за ініціативою Михайла Грушевського, був жовто-блакитним (жовта смуга угорі, синя чи блакитна - унизу), а гетьман Павло Скоропадський перевернув його «догори ногами», зробивши синьо-жовтим. Однак це не відповідає дійсності.

    Сині і жовті кольори здавна були притаманні українському народу, і не лише в Галичині, але й на Наддніпрянщині. На початку ХХ століття серед українських діячів не викликало ніяких сумнівів питання, які кольори слід вважати національними, але не надавалось жодного значення порядку барв – яка з них має бути верхньою, а яка нижньою. Різні кольорові ілюстративні матеріали (листівки, плакати, стрічки), а також світлини мітингів та демонстрацій того часу засвідчують, що використовувалися обидва варіанти. Проте переважному використанню саме синьо-жовтого варіанту значно сприяло візуально-асоціативне сприйняття прапора, згідно якого синя смуга означає синяву неосяжного неба, а жовта - жовтизну безкрайніх пшеничних полів. Така версія добре відповідала українській ментальності та світогляду і дуже легко сприймалася в усіх середовищах.

ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ …

скільки було авторів у нашого гімну? 

Вважається, що слова гімну України написав відомий етнограф і фольклорист Павло Платонович Чубинський. Однак у гімні Чубинському належить лише приспів і загальна редакція. Єдиним автором його зробив уже після смерті (у 1885 році) Пантелеймон Куліш.

Насправді ж у тексту гімну, який народився на студентській вечірці у 1863 році, було декілька авторів. Перший куплет написав Микола Вербицький-Антиох, студент Петербурзького університету, учасник Петербурзької, Київської та Чернігівської «Громад». Разом з ним пісню створював студент Київського університету Тадей Рильський, один з лідерів Київської «Громади». А викладач приватного Київського жіночого пансіонату, громадівець Павло Чубинський керував створенням пісні, правлячи створене студентами. Він же створив приспів, але називати його єдиним творцем гімну було б невірно. До речі, первісний і пізніший тексти суттєво відрізняються. Окремі рядки і строфи згодом додали громадсько-культурний діяч Северин Данилович та інші невідомі автори. Тому без перебільшення можна сказати, що слова гімну є справді народними, адже саме так і створювалися народні пісні.