ТРИПІЛЬСЬКИЙ ХРЕСТ

Хрест, знайдений археологами
у трипільському поселенні
  Християнська релігія відігравала і відіграє величезну роль у житті українського суспільства. Однак помиляється той, хто вважає начебто символ хреста, який є емблемою християнства вже протягом двох тисячоліть, з’явився на наших теренах лише з прийняттям цієї віри. Насправді це зображення існувало на території України вже понад 6 тисяч років тому. Подібні до хреста зображення, а саме магічний знак Анх і Тау-хрест, були знайдені ще у Єгипті. За своєю символікою ці хрести пов’язані перш за все з культами родючості землі і відтворення життя. 
   Проте найдавніший символ хреста знайдено у Подніпров’ї. Він належав нашим предкам ще за доби індоєвропейської спільноти. Це була доба Середнього Трипілля, що існувало близько 4 тисяч років до н. е. Відкритий на початку ХХ століття під час археологічних розкопок під керівництвом Вікентія Хвойки, хрест і досі залишається однією з найтаємничніших і найцікавіших знахідок Трипільської культури. Дуже вражає схожість знахідки з так званиммальтійським хрестом (на фото хрест із трипільського поселення поблизу с. Щербанівки Обухівського району Київської області).
  Важко собі уявити, що ще за 4 тисячоліття до пришестя Христа і виникнення християнства на території України вже існував символ хреста, дуже подібний до сучасного. Можливо, у ті прадавні часи він слугував оберегом, що застосовувався у магічних ритуалах, пов’язаних з відтворенням життя. Ромбовидний символ з крапкою у центральній частині хреста вказує на його ймовірний зв’язок з культом поклоніння жінці та вшанування матері.
 Тисячі років тому символ хреста міг уособлювати в собі стилізоване зображення жінки-матері. Питання життя і смерті, започаткування і народження нового життя, можливість вічного життя турбували людство з давніх-давен. У своїй генезі символіка хреста ще задовго до появи християнства несла у собі філософську думку про можливість вічного життя. Шанування жінки-матері серед племен Трипільської культури 3-4 тисячоліть до н. е. дуже подібне до вшанування Богородиці вже у наші часи. Усе це зайвий раз свідчить про підготовленість нашої землі до прийняття християнської віри у Х столітті н. е.

Немає коментарів:

Дописати коментар